Закон україни icon

Закон україни





назваЗакон україни
Дата конвертації24.03.2013
Розмір270.4 Kb.
ТипЗакон

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оперативно-розшукову діяльність


Закон введено в дію з дня опублікування
 в газеті "Голос України" - 27 березня 1992 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 18 лютого 1992 року N 2136-XII)

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України 
від 7 липня 1992 року N 2549-XII,
 від 26 січня 1993 року N 2932-XII,
 від 23 грудня 1993 року N 3784-XII,
 від 5 лютого 1998 року N 85/98-ВР,
 від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,
від 13 січня 2000 року N 1381-XIV,
 від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
від 18 січня 2001 року N 2246-III,
від 7 березня 2002 року N 3111-III,
 від 3 квітня 2003 року N 662-IV,
від 15 травня 2003 року N 747-IV,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 19 червня 2003 року N 965-IV,
 від 11 липня 2003 року N 1130-IV,
 від 12 січня 2005 року N 2322-IV,
 від 31 травня 2005 року N 2600-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3200-IV,
від 14 квітня 2009 року N 1254-VI,
 від 18 травня 2010 року N 2258-VI,
від 1 липня 2010 року N 2397-VI

(У тексті Закону слова "Служба національної безпеки", "Управління охорони вищих посадових осіб України" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Служба безпеки", "Управління державної охорони України" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 18 січня 2001 року N 2246-III)



Стаття 1. Завдання оперативно-розшукової діяльності


Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Стаття 2. Поняття оперативно-розшукової діяльності


Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Стаття 3. Правова основа оперативно-розшукової діяльності


Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України про прокуратуру, міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, Державну кримінально-виконавчу службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, статус суддів, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, державний захист працівників суду і правоохоронних органів, інші законодавчі акти та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

Стаття 4. Принципи оперативно-розшукової діяльності


Оперативно-розшукова діяльність грунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням.

Стаття 5. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність


Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією;

(абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; 

(абзац третій частини першої статті 5 із  змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; 

(частину першу статті 5 доповнено новим абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
 у зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати
 відповідно абзацами п'ятим - дев'ятим)

Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;

(абзац п'ятий частини першої статті 5
у редакції Законів України від 07.03.2002 р. N 3111-III,
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції;

органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;

(абзац восьмий частини першої статті 5 у редакції
 Закону України від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

(частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із 
 Законами України від 26.01.93 р. N 2932-XII, 
від 23.12.93 р. N 3784-XII, 
від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III)

розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки.

(частину першу статті 5 доповнено абзацом
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

(частина друга статті 5 із змінами, внесеними  згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Стаття 51. Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності


Співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності між міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами, до складу яких входять оперативні підрозділи, визначені у статті 5 цього Закону, та правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

(Закон доповнено статтею 51 згідно із
 Законом України від 01.07.2010 р. N 2397-VI)

Стаття 6. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності


Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: 

(абзац перший пункту 1 статті 6 у редакції
 Закону України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

(абзац четвертий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

- осіб безвісно відсутніх;

(абзац п'ятий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

(пункт 1 статті 6 доповнено абзацом сьомим згідно із
 Законом України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
 абзац сьомий пункту 1 частини першої статті 6
 у редакції Закону України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

(пункт 2 статті 6 із змінами, внесеними  згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку.

(частину першу статті 6 доповнено пунктом 4
 згідно із Законом України від 18.05.2010 р. N 2258-VI)

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

(частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 01.07.2010 р. N 2397-VI)

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Стаття 7. Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність


Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані:

1) у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень; 

(статтю 7 доповнено новим пунктом 1 згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III, 
у зв'язку з цим пункти 1 - 5 вважати
 відповідно пунктами 2 - 6)

2) виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

3) виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;

(пункт 3 статті 7 у редакції Закону
 України від 01.07.2010 р. N 2397-VI)

4) інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов'язані з службовою діяльністю посадових осіб;  

(пункт 4 статті 7 в редакції Закону
 України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

5) здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;

(пункт 5 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

6) забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб; 

(пункт 6 статті 7 в редакції Закону
 України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV)

7) брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.

(статтю 7 доповнено пунктом 7 згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність


Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

(пункт 2 частини першої статті 8 в редакції
 Закону України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

(пункт 3 частини першої статті 8 в редакції
 Закону України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку;

(пункт 4 частини першої статті 8 у редакції
 Закону України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

5) проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

(пункт 5 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

(пункт 7 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1130-IV)

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Про необхідність такого проникнення виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного органу;

(пункт 8 частини першої статті 8 в редакції
 Закону України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;

11) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

(пункт 12 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та загрозу безпеці суспільства і держави;

15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.

(пункт 18 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV)

19) звертатися у межах своєї компетенції із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

(частину першу статті 8 доповнено пунктом 19
 згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2397-VI)

Негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.  

(частина друга статті 8 в редакції
 Закону України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватись в порядку, узгодженому з Генеральним прокурором України та Головою Верховного Суду України.

(частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
 від 19.06.2003 р. N 965-IV)

Для виконання окремих доручень в ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись працівники інших підрозділів.

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.07.92 р. N 2549-XII)

При виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

(статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно із
 Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III)

Координацію дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснює Служба безпеки України.

(статтю 8 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 в частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину. 

(статтю 8 доповнено частиною сьомою згідно із
 Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Стаття 9. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності


У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

(частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
 від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

Контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управлінням державної охорони України, Державною податковою адміністрацією України, центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.

(частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
 від 11.12.98 р. N 312-XIV,
 від 07.03.2002 р. N 3111-III,
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. У постанові зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

(частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 07.03.2002 р. N 3111-III,
від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

При перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка повинна тривати не більш як один місяць. 

(частина четверта статті 9 в редакції Закону
 України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

(частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 18.01.2001 р. N 2246-III,
від 19.06.2003 р. N 965-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1130-IV)

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрозі інтересам суспільства і держави.

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань або розвідувальний орган Міністерства оборони України, розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Служба зовнішньої розвідки України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

(частина восьма статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 05.02.98 р. N 85/98-ВР,
від 11.12.98 р. N 312-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
 від 07.03.2002 р. N 3111-III,
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV,
від 14.04.2009 р. N 1254-VI)

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.

(частина десята статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із  Законом України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV)

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, щодо підготовки до терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами, зберігаються до 5 років.

(частина дванадцята статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

(частина тринадцята статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України. У разі оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

(частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними 
згідно із Законами України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2246-III,
 від 19.06.2003 р. N 965-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1130-IV)

Візуальне спостереження може проводитися з метою встановлення даних про особу та про її зв'язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тяжкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

(частина п'ятнадцята статті 9 у редакції
 Закону України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV)

Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу.

Стаття 91. Строки ведення оперативно-розшукових справ


Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:

1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;

2) щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи - до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання;

3) щодо осіб безвісно відсутніх - до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;

4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підготовці або вчиненні злочину, - до шести місяців;

5) щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;

(частину першу статті 91 доповнено пунктом 5
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

6) щодо осіб, стосовно яких є дані про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористичної організації, а так само до матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації, - до 5 років.

(частину першу статті 91 доповнено пунктом 6
згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками.

(частина друга статті 91 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
 від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, а також Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України.

(частина третя статті 91 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 31.05.2005 р. N 2600-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрюються у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України за погодженням з Генеральним прокурором України.

(частина четверта статті 91 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 965-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.

Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня.

Про припинення та поновлення обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного органу або його заступником.

(Закон доповнено статтею 91 згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Стаття 92. Закриття оперативно-розшукових справ


Оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі:

1) розшуку особи, яка переховувалася від органів розслідування, суду, ухилялася від відбування кримінального покарання, а також особи, яка безвісно відсутня;

2) набрання законної сили вироком, постановою або ухвалою суду;

3) закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

4) завершення виконання розвідувальних, контррозвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;

5) спростування у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;

6) виїзду особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості проведення щодо неї оперативно-розшукових заходів;

7) невстановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;

8) виявлення прокурором незаконно заведеної справи у разі виконання по ній оперативно-розшукових заходів;

9) смерті особи, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу.

Про закриття оперативно-розшукової справи складається мотивована постанова, яку затверджує посадова або службова особа, якій згідно зі статтею 9 цього Закону надане право затверджувати постанову про заведення відповідної оперативно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювались оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду в тридобовий строк.

(частина друга статті 92 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.12.2005 р. N 3200-IV)

Строки зберігання закритих оперативно-розшукових справ встановлюються відповідно до законодавства України.

(Закон доповнено статтею 92 згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Стаття 10. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності


Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:

1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;

3) для попередження, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісно зникли;

4) для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;

(статтю 10 доповнено новим пунктом 4 згідно
 із Законом України від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
 у зв'язку з цим пункти 4 і 5 вважати відповідно пунктами 5 і 6,
 пункт 4 статті 10 у редакції
 Закону України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

5) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

6) для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Стаття 11. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності


Органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.

(частина перша статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визначається Кабінетом Міністрів України.

Особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо особа, щодо якої вони мають здійснювати оперативно-розшукові заходи, є їх пацієнтом чи клієнтом.

Стаття 12. Соціальний і правовий захист працівників оперативних підрозділів


На працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, поширюються гарантії правового і соціального захисту, передбачені законами України про ці органи.

Працівникам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, надаються додаткові пільги в питаннях соціально-побутового та фінансового забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При наявності даних про загрозу життю, здоров'ю або майну працівника та його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним оперативно-розшукової діяльності в інтересах безпеки України, або по розкриттю тяжкого та особливо тяжкого злочину, або викриттю організованої злочинної групи оперативний підрозділ зобов'язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення їх безпеки - зміна даних про осіб, зміна місця проживання, роботи і навчання, інших даних у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

(частина третя статті 12 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 965-IV)

Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу, який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держави під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебуваючи у стані необхідної оборони, крайньої необхідності або професійного ризику, а так само у зв'язку із затриманням особи, в діях якої є ознаки злочину.

Стаття 13. Соціальний і правовий захист особи,
яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності


Особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, перебуває під захистом держави.

Співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується до її загального трудового стажу в разі укладення з нею трудової угоди. Якщо у зв'язку з виконанням такою особою завдань оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або смерть, на неї поширюються пільги, передбачені у таких випадках для працівників оперативних підрозділів.

У разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну особи, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, її захист забезпечується в порядку, передбаченому частиною третьою статті 12 цього Закону.

Стаття 14. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності


Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Прокурор в межах своєї компетенції:

1) безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

2) вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

3) доручає керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;

5) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

6) отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряє скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8) скасовує незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

9) вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10) опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Принесення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

(стаття 14 в редакції Закону
 України від 18.01.2001 р. N 2246-III)

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належать.

(статтю 14 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3111-III)

 

 

Президент України

Л. КРАВЧУК
 

м. Київ
18 лютого 1992 року
N 2135-XII

 
 



 

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 - 2010



Додати документ в свій блог або на сайт
Ваша оцінка цього документа буде першою.
Ваша оцінка:

схожі:

Закон україни iconЗакон встановлює механізм проведення всеукраїнського референдуму, який не відповідає Конституції України
Конституції України та Регламенті Верховної Ради України, прийняла Закон України “Про всеукраїнський референдум“ (надалі – Закон),...

Закон україни iconЗакон України про бібліотеки І бібліотечну справу Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-вр від 27. 01. 95 р

Закон україни icon7. основи земельного права
Конституція (Основний Закон) України : Закон України від 28 червня 1996 р. №254к/96-вр / Верховна Рада України // Відомості Верховної...

Закон україни iconЗакон України Про державну службу
Про поширення дії Закону додатково див. Закон n 280/97-вр від 21. 05. 97, Ввр, 1997, n 24, ст. 170 }

Закон україни iconНе діє Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року. Закон україни

Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні

Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та...

Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів

Закон україни iconЗакон україни від 10 лютого 1998 р. №103/98-вр
У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань...

Закон україни iconЗакон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі Закон ) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт І послуг за державні кошти
Рахунковою палатою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національним банком України, Головним контрольно-ревізійним управлінням...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Навчання


База даних захищена авторським правом ©zakon-ua 2000-2013
звернутися до адміністрації | правовласникам | користувачам
zakon-ua.com

пошук